Оформлення спадщини у нотаріуса — документи, строки та вартість

Хто має право на спадщину: за законом і за заповітом

Спадкування в Україні відбувається двома способами: за заповітом або за законом. Порядок визначає Цивільний кодекс України. Якщо заповіту немає, майно отримують спадкоємці за законом у черговості: перша черга включає дітей, чоловіка або дружину та батьків померлого. Детальніше про черги ми розібрали в статті Спадщина за законом: хто має право на спадщину.

Якщо заповіт є, пріоритет у названих у ньому осіб, але обов’язкова частка за малими, непрацездатними дітьми та непрацездатними батьками і подружжям зберігається. Особливість спадкування за заповітом: нотаріус перевіряє заповіт у спадковому реєстрі, щоб переконатися, що його не скасували і не змінили новим. Про строки та нюанси цього шляху читайте в матеріалі Спадкування за заповітом: строк прийняття.

Порівняння двох варіантів за документами:

Що подається	Спадкування за законом	Спадкування за заповітом
Паспорт і РНОКПП спадкоємця	Так	Так
Свідоцтво про смерть спадкодавця	Так	Так
Довідка про останнє місце реєстрації	Так	Так
Документи про родинні зв’язки (свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб)	Так	Не обов’язково
Заповіт	Ні	Так
Перевірка заповіту в спадковому реєстрі	Ні	Так

Строки прийняття спадщини та що робити, якщо строк пропущено

Строк прийняття спадщини становить шість місяців із дня відкриття спадщини, тобто з дня смерті людини. Протягом цього часу спадкоємець має подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу. Якщо заява не подана, вважається, що спадкоємець не прийняв спадщину.

Пропущений строк не означає автоматичну втрату майна. Є два способи виправити ситуацію:

• Згода інших спадкоємців. Якщо спадщину прийняли інші, вони можуть письмово погодитися на включення нового спадкоємця. Нотаріус тоді видає нові свідоцтва.
• Суд. Якщо згоди немає, спадкоємець звертається до суду з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Суд враховує причини пропуску: вони мають бути поважними.

Важливий нюанс: якщо людина проживала разом зі спадкодавцем на момент смерті, вона вважається такою, що прийняла спадщину, якщо не заявила про відмову. Їй не треба подавати заяву в шестимісячний строк, але свідоцтво все одно оформлюється у нотаріуса.

Де відкривається спадкова справа

Спадкова справа відкривається за останнім місцем проживання спадкодавця, що підтверджується довідкою про останнє місце реєстрації. Звертатися можна до будь-якого державного або приватного нотаріуса відповідного регіону: прив’язки до конкретної нотаріальної контори за адресою немає.

Якщо останнє місце проживання невідоме або людина перебувала за кордоном, справа відкривається за місцезнаходженням нерухомого майна, а якщо його кілька, за місцем розташування основної частини. Це часта ситуація для сімей, де померлий жив у селі без реєстрації або мав майно в кількох областях.

Покроковий порядок вступу в спадщину

Порядок вступу в спадщину зводиться до трьох візитів до нотаріуса:

1. Перший візит: подача заяви. Протягом шести місяців із дня смерті подаєте заяву про прийняття спадщини. З собою: паспорт, РНОКПП, свідоцтво про смерть, довідка про реєстрацію. Нотаріус заводить спадкову справу та реєструє її в Єдиному реєстрі заповітів і спадкових справ.
2. Другий етап: документи на майно. Поки іде строк, збираєте документи на кожен об’єкт. Це можна зробити й після першого візиту, головне не тягнути до останнього дня.
3. Третій візит: отримання свідоцтва. Після спливу шести місяців нотаріус перевіряє документи, розраховує податки та видає свідоцтво про право на спадщину. На нерухомість реєструється право власності в Державному реєстрі речових прав.

Частину дій можна зробити дистанційно: заяву про прийняття спадщини можна подати онлайн через Дію або через нотаріуса, як описано в Як подати заяву на спадщину онлайн. Отримати свідоцтво все одно доведеться особисто або через представника за довіреністю: підійде генеральна довіреність від нотаріуса.

Базовий пакет документів спадкоємця

Базовий пакет однаковий для всіх справ і не залежить від типу майна:

• паспорт спадкоємця та РНОКПП;
• свідоцтво про смерть спадкодавця (іноді нотаріус додатково просить довідку про причину смерті);
• довідка про останнє місце реєстрації спадкодавця, за потреби довідка про склад сім’ї;
• документи про родинні зв’язки: свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб, рішення суду про встановлення факту родинних відносин, якщо документи не збереглися;
• заповіт, якщо спадкування йде за ним.

Це розділення важливе: базовий пакет підтверджує, хто ви і чиє майно оформлюється, а документи на майно підтверджують сам об’єкт. Конкурентні статті часто зливають усе в один список, і спадкоємець приходить до нотаріуса з половиною паперів.

Документи на майно померлого: нерухомість, авто, гроші

Для кожного типу майна потрібен свій набір:

• Нерухомість (квартира, будинок): витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, держакт на нерухомість або інший правоустановчий документ, технічний паспорт. Якщо будинок не зареєстрований у Держреєстрі прав (стара нерухомість, самобуд), спершу потрібно рішення суду про встановлення факту права власності, і лише потім нотаріус включить об’єкт у свідоцтво.
• Земельна ділянка або пай: державний акт на право власності на землю або витяг із реєстру, за потреби технічна документація із землеустрою.
• Автомобіль: свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу.
• Гроші на вкладах: нотаріус робить запити до банків за номером рахунку або через реєстр; достатньо знати банк, де відкритий вклад.

Якщо документів на майно немає взагалі, їх можна відновити через архіви, реєстри або суд. Судовий шлях довший, тому починати пошук документів краще одразу після першого візиту до нотаріуса.

Податки та витрати при оформленні

Витрати складаються з двох частин: податку на спадщину та плати за нотаріальні дії. Податок залежить від категорії спадкоємця:

Категорія спадкоємця	Ставка податку
Спадкоємці першої черги спорідненості, інваліди I–II груп	0%
Інші спадкоємці-резиденти	5%
Нерезиденти	18% ПДФО

Приклад розрахунку: спадкоємець-нерезидент отримує квартиру, оцінену в 1 000 000 грн. Податок становить 180 000 грн ПДФО. Спадкоємець першої черги за такої ж вартості майна платить 0% податку, але оплачує нотаріальні дії та реєстрацію права власності.

Точну суму плати за свідоцтво нотаріус розраховує за чинними ставками та вартістю майна на момент оформлення, тому заздалегідь назвати фіксовану цифру неможливо: вона відрізняється між державними та приватними нотаріусами.

Борги спадкодавця-підприємця: що з ЄСВ

Разом із майном спадкоємець приймає й борги спадкодавця в межах вартості спадкового майна. Якщо померлий був ФОП, до таких боргів може належати заборгованість з єдиного соціального внеску: адміністратором ЄСВ виступає Пенсійний фонд України (дані pfu.gov.ua, перевірено 13.09.2026).

Для розуміння масштабу: мінімальний страховий внесок у 2025 році становив 1760 грн/міс (8000 грн × 22%), а у 2026 році, з мінімальною зарплатою 8647 грн, мінімальний внесок для ФОП дорівнює 1902,34 грн/міс (дані pfu.gov.ua). Максимальний внесок у 2026 році, 38046,80 грн (172940 грн × 22%). За несвоєчасну сплату нараховується штраф 20% від суми боргу та пеня 0,1% за кожен день прострочення, тож борг зростає швидко.

Перед прийняттям спадщини від ФОП має сенс дізнатися в нотаріуса або через сервіси Пенсійного фонду України, чи немає боргів за внесками: якщо сума боргів близька до вартості майна, відмова від спадщини може бути вигіднішою, ніж прийняття.

Оформлення спадщини з-за кордону

Кейс: спадкоємець живе за кордоном. Ситуація: син померлого працює в Польщі, в Україні залишилася квартира батька. Кроки: спочатку він подає заяву про прийняття спадщини через консульство України або через місцевого нотаріуса країни перебування, додає апостиль до перекладу документів. Заява пересилається нотаріусу за місцем відкриття справи. Альтернатива: оформити довіреність на родича в Україні, який подасть заяву та отримає свідоцтво. Строк пересилки документів варто закладати в шестимісячний ліміт заздалегідь, не чекаючи останніх тижнів.

Оформлення дистанційно. Порядок і строки не змінилися, але на практиці можливі труднощі: втрачені документи, недоступні реєстри. У таких випадках факти (проживання, родинні зв’язки, право власності) встановлюються через суд, і рішення суду про встановлення факту подається нотаріусу разом зі справою. Якщо ви не можете особисто приїхати, заяву можна подати дистанційно, а повноваження передати представнику за довіреністю.

Відмова від спадщини

Приймати спадщину не обов’язково: разом із майном переходять і борги спадкодавця. Щоб відмовитися, подайте нотаріусу заяву про відмову від прийняття спадщини протягом того ж шестимісячного строку. Відмова буває на користь конкретної особи з-поміж спадкоємців або без вказівки, тоді частка розподіляється за законом.

Дві важливі межі: відмова не може бути відкликана, і не можна відмовитися лише від боргів, залишивши собі майно. Спадщина приймається або відмовляється повністю.

Помилки при оформленні та як їх уникнути

Типові помилки, які ми бачимо в спадкових справах:

• Відкладення заяви на останні тижні строку. Документи не збираються за день, і шестимісячний строк закінчується раніше, ніж готовий пакет.
• Звернення не до того нотаріуса. Справа відкривається за місцем реєстрації спадкодавця, а не за місцем вашого проживання або розташування контори.
• Оформлення нерухомості без перевірки реєстру. Будинок може бути не внесений до Державного реєстру речових прав, і свідоцтво без судового рішення видати не вдасться.
• Ігнорування боргів спадкодавця. Прийнявши спадщину, ви відповідаєте за борги в межах вартості майна, включно з податковими та внесковими боргами підприємця.
• Відсутність документів про родинні зв’язки при зміні прізвища. Свідоцтво про шлюб або довідка про зміну прізвища мають бути в пакеті.

Після отримання свідоцтва робота не закінчується: право на нерухомість треба зареєструвати, а майно розподілити між спадкоємцями. Що робити далі, розписано в Що робити після отримання свідоцтва про право на спадщину. Загальний огляд нотаріальних послуг є на головній сторінці AdvaNotary, нотаріус онлайн.