Довіреність на дитину від батьків за кордоном

Коротка відповідь на головне запитання: оформити нотаріальну заяву-згоду на виїзд дитини за кордон через Портал Дія не можна. Дія.Підпис справді дозволяє підписувати деякі електронні документи, але для перетинання державного кордону дитиною прикордонна служба приймає паперовий документ з підписом і печаткою нотаріуса. Виняток для батьків за кордоном: заяву-згоду можна оформити в українському консульстві.

Далі розберемо, який саме документ потрібен у вашій ситуації, що в ньому має бути написано, які документи готувати і в яких випадках згода взагалі не потрібна.

Довіреність, доручення чи заява-згода: що дає право на виїзд

У побуті ці три документи часто плутають, а на кордоні ця плутанина коштує дорого. Порівняння нижче показує, який документ для чого призначений.

Висновок простий: для поїздки потрібна саме нотаріально посвідчена заява-згода на виїзд. Довіреність і доручення можуть знадобитися додатково, наприклад супровіднику для дій у країні призначення, але кордон вони не замінюють.

Коли потрібен дозвіл на виїзд дитини

Відповідь регулює Закон України «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян» (ст. 27): дитина до 16 років може виїхати за кордон лише за згодою обох батьків. Якщо дитина подорожує з одним із батьків, потрібна нотаріально посвідчена заява-згода другого з них. Якщо дитину супроводжує родич, тренер або інша доросла людина, згоду дають обидва батьки.

Згода оформлюється окремо на кожну поїздку або на певний строк із зазначенням країни виїзду. Це не формальність: прикордонна служба перевіряє, чи відповідає документ фактичним обставинам поїздки, і за розбіжностей може відмовити у перетині кордону.

Що має бути у заяві-згоді: зміст документа

Заява-згода на виїзд дитини за кордон має містити кілька обов’язкових елементів, без яких документ втрачає практичну цінність.

• Дані дитини: прізвище, ім’я, по батькові, дата народження, дані закордонного паспорта або свідоцтва про народження дитини.
• Дані супровідника: хто саме супроводжує дитину, з точними ПІБ та даними паспорта.
• Країна виїзду: зазначається конкретна країна або перелік країн, куди планується поїздка.
• Строк дії згоди: разова поїздка з датами або згода на визначений період.
• Дані батька, який дає згоду, та підпис, посвідчений нотаріусом.

Нотаріус допоможе сформулювати текст, але відповідальність за правильність даних несуть батьки. Тому перед підписанням перевірте кожну літеру: розбіжність між заявою-згодою та паспортом дитини, навіть у написанні прізвища, створює підстави для проблем на кордоні.

Виїзд дитини з одним із батьків

Найпоширеніша ситуація: дитина подорожує з матір’ю або батьком, а другий з батьків залишається в Україні. У цьому випадку закон вимагає нотаріально посвідченої згоди того, хто не подорожує. Це правило діє незалежно від того, перебувають батьки у шлюбі чи ні.

Є винятки, коли згода другого з батьків не потрібна: наприклад, якщо він позбавлений батьківських прав, визнаний безвісно відсутнім або є рішення суду чи органу опіки, що підтверджує особливий статус. Кожен такий випадок підтверджується документом, який пред’являють разом із паспортом дитини. Якщо ситуація нестандартна, краще заздалегідь проконсультуватися з нотаріусом: він підкаже, які підтвердні документи знадобляться.

Як оформити нотаріальний дозвіл

Процедура виглядає складнішою на словах, ніж на практиці. Нотаріус перевіряє документи, що засвідчують особу батьків та дитину, переконується у батьківських правах, складає проєкт заяви-згоди та посвідчує підпис. Вся процедура за наявності документів займає один візит.

Звертатися можна до будь-якого нотаріуса в Україні. Якщо батько перебуває за кордоном, заяву-згоду оформлюють в українському консульстві: консульські посадові особи виконують функції, подібні до нотаріальних, і документ, виданий консульством, діє так само. Це розв’язує проблему для родин, розділених кордоном.

Типова ситуація: поїздка до родичів

Розглянемо обезличений сценарій, який повторюється найчастіше.

Ситуація: дитина їде з бабусею на кілька тижнів до іншої країни, обидва батьки залишаються в Україні.

Кроки: батьки разом або окремо звертаються до нотаріуса з паспортами, свідоцтвом про народження дитини та даними бабусі. Нотаріус складає заяву-згоду на виїзд із зазначенням країни, строку поїздки та супровідника. Кожен з батьків підписує документ у присутності нотаріуса.

Результат: оригінал заяви-згоди передають бабусі, вона пред’являє його разом із документами дитини на кордоні. Якщо плани змінюються і поїздка відкладається, перевірте, чи не закінчився строк дії згоди: за потреби оформлюють новий документ.

Документи для оформлення у нотаріуса

Щоб візит до нотаріуса не довелося повторювати, підготуйте повний пакет заздалегідь.

• Паспорти батьків: паспорт громадянина України (ID-картка) або закордонний паспорт, залежно від того, хто і де підписує заяву.
• Свідоцтво про народження дитини: саме воно підтверджує батьківство. Якщо свідоцтво втрачене або пошкоджене, дублікат видає ЦНАП за місцем реєстрації народження.
• Документи дитини: закордонний паспорт, якщо він оформлений, та дані для внесення у текст заяви.
• Дані супровідника: ПІБ і паспорт особи, яка супроводжуватиме дитину.

Якщо один із батьків має інший статус (наприклад, є рішення суду щодо батьківських прав), ці документи також беруть на візит. Нотаріус підкаже, чи достатньо зібраного пакета для вашого випадку.

Документи дитини для перетину кордону

Окремо від згоди батьків існує питання про документи самої дитини. Правила перетинання державного кордону громадянами України (постанова КМУ №57) визначають, що саме пред’являють на кордоні.

Основний документ для виїзду дитини: закордонний паспорт. Для дітей, які не досягли відповідного віку, допускається виїзд за свідоцтвом про належність до громадянина України або за наявності відмітки в документах батьків, якщо дитина подорожує разом з ними. Перевірте заздалегідь, який варіант діє для вашої дитини: вимоги залежать від віку та типу документів.

Другий момент: строк дії документів. Прострочений закордонний паспорт дитини або документ, у якому закінчується строк дії під час поїздки, стають підставою для відмови у перетині кордону. Третій момент: вимоги країни призначення. Деякі країни вимагають апостиль на заяві-згоді або її переклад державною мовою цієї країни; ці вимоги краще з’ясувати до оформлення документів, щоб потім не переоформлювати заяву.

Коли дозвіл не вимагається

Є випадки, коли згода другого з батьків на виїзд дитини не потрібна взагалі.

• Другий з батьків позбавлений батьківських прав за рішенням суду.
• Він визнаний безвісно відсутнім або помер, що підтверджується відповідним документом.
• Є рішення суду, яке дозволяє виїзд без згоди другого з батьків.
• Дитина виїжджає на постійне місце проживання за погодженим в установленому порядку рішенням.

У кожному з цих випадків підстава має бути підтверджена документом, який пред’являють на кордоні разом з іншими паперами. Якщо статус другого з батьків не оформлений офіційно, вважати його підставою для виїзду без згоди не можна: прикордонна служба оцінює лише документальні підтвердження.

Строк дії та вартість

Заява-згода може бути разовою, на конкретну поїздку з датами, або виданою на певний строк із зазначенням країни. Який варіант обрати, залежить від планів: для однієї відпустки достатньо разової згоди, для регулярних поїздок, наприклад на навчання чи спортивні збори, зручніше згода на строк.

Щодо вартості: єдиного тарифу по країні не існує. Плата складається з тарифу конкретного нотаріуса та обов’язкових платежів, передбачених законодавством, тому суми у різних нотаріусів відрізняються. Розумна практика: зателефонувати до кількох нотаріусів перед візитом і уточнити ціну та необхідні документи. Це ж стосується консульських послуг за кордоном: тарифи консульств публікуються офіційно, і їх варто перевірити на сайті конкретної установи.

Виїзд дитини в організованій групі

Коли дитина їде за кордон у складі групи: на оздоровлення, з навчальною або спортивною програмою, порядок інший. Згоду на організований виїзд групи дітей дає служба у справах дітей відповідної ради, а не окремий нотаріус для кожної дитини.

Організатор поїздки готує документи на групу та списки дітей, а служба у справах дітей перевіряє підстави та видає рішення про згоду. Батькам у цій схемі все одно варто контролювати процес: переконайтеся, що дані вашої дитини правильно внесені до списків, а строк дії документів покриває дати поїздки. Якщо організатор просить лише копії документів без оформлення, уточніть, хто саме дає згоду на виїзд групи.

Відмова у посвідченні та оскарження

Нотаріус може відмовити у посвідченні заяви-згоди, якщо документи неповні, є сумніви в особі заявника або в законності змісту. Така відмова має бути письмовою, з зазначенням причин. Це не тупик: усунувши причини, наприклад доукомплектувавши документи, можна звернутися повторно.

Якщо ви вважаєте відмову безпідставною, її можна оскаржити. Рішення служби у справах дітей щодо організованих груп також підлягають оскарженню в установленому порядку. Спірні питання між батьками щодо виїзду дитини розв’язуються судом: суд може дозволити виїзд без згоди другого з батьків, якщо це відповідає інтересам дитини.

Що перевірити перед поїздкою

Навіть правильно оформлена заява-згода не рятує, якщо інші документи в порядку лише на перший погляд. Перед виїздом звірте ПІБ дитини, батьків і супровідника в усіх документах літера в літеру: розбіжність через подвійне прізвище або зміну написання стає проблемою саме на кордоні. Перевірте строк дії закордонного паспорта дитини та наявність вільних сторінок. Якщо країна призначення вимагає апостиля чи перекладу заяви-згоди, подбайте про це заздалегідь. І нарешті, переконайтеся, що строк дії згоди покриває фактичні дати поїздки, включно з можливим зсувом на кілька днів.

Підготовка до виїзду дитини складається з кількох простих кроків: визначити потрібний документ, зібрати документи, оформити нотаріально посвідчену заяву-згоду на виїзд і перевірити все перед поїздкою. Якщо ви шукаєте нотаріуса для оформлення заяви-згоди чи інших документів, зручний старт: переглянути нотаріусів та послуги і обрати фахівця у своєму місті.